У 2024 році понад 70 компаній, що розробляють медичний штучний інтелект, отримали дозвіл FDA. Світові інвестиції в клінічний ШІ перевищили $15 млрд. Кожна велика американська система охорони здоров’я оголосила власну ШІ-стратегію.
А пацієнтів, чий стан в американських лікарнях погіршується без жодного попередження, помітно менше не стало. Хронічну хворобу нирок, як і раніше, виявляють із запізненням на роки. Діагностичні помилки в амбулаторній допомозі, за оцінками, і далі щороку зачіпають 12 мільйонів дорослих американців. А новий лікар, як і раніше, просить вас пригадати, які ліки ви приймаєте.
З підходом щось не так.
Що насправді робить медичний ШІ
Більшість клінічних ШІ-продуктів стисло переказують медичні записи, класифікують зображення або подають сигнал, коли число перетинає поріг. Усе це корисно. І все це обгортки. Вони беруть клінічні дані такими, якими ті вже є, проганяють через модель і видають результат. Самі дані лишаються тими самими. Не змінився й спосіб, у який система відображає пацієнта.
Рентгенологиня, що описує рентгенограму органів грудної клітки разом зі ШІ, однаково дивиться на одне зображення, зроблене в одну мить. ШІ може помітити вузлик, який вона пропустила б, і це справді цінно. Але він не підкаже їй, що за три роки й п’ять досліджень функція легень у пацієнта погіршувалася, що після зміни терапії вісім місяців тому спад пришвидшився і що за такої траєкторії впродовж півтора року слід очікувати ХОЗЛ. Ці відомості існують, тільки розкидані між лікарями й роками. Жодна обгортка до них не дістанеться: вона бачить лише поточний прийом.
Майже в усьому клінічному ШІ одиниця аналізу — один прийом. Один запис. Одне зображення. У хворобах людини це роки. Поки ці масштаби не збігаються, ШІ в медицині й далі даватиме дедалі швидші відповіді на неправильно поставлені питання.
У хворобах людини одиниця аналізу — роки.
Пастка швидкості
Головною перевагою всі називають швидкість. Резюме виписки за секунди. Чернетка направлення, поки лікар договорює з пацієнтом. Діагнози, миттєво витягнуті з довільного тексту.
Вигорання лікарів реальне, а тягар документації непосильний. Усе, що повертає час на роботу з пацієнтами, має цінність. Але швидкість на старій інфраструктурі розв’язує проблему ефективності, не більше. Лікарка отримує бездоганне ШІ-резюме сьогоднішнього прийому і так само не знає, що за останні два роки креатинін її пацієнта ріс у трьох різних лікарів. Резюме з’явилося швидше. Клінічна картина лишилася тією самою.
Системи охорони здоров’я впроваджують ШІ, що пришвидшує роботу, звітують про зростання продуктивності й оголошують свою ШІ-стратегію успішною. А проміжок між початком хвороби та її виявленням не скорочується. Система рухається швидше, але в тому самому напрямку. Чи правильний він, ніхто не спитав.
Чому галузь будує обгортки
Обгортки мають свою логіку. Берете попередньо навчену модель, донавчаєте на клінічних текстах і за кілька місяців випускаєте продукт. Валідація проста: на вході запис, на виході резюме. Продавати теж звично: «Ми підключаємося до вашої електронної медичної картки й робимо її розумнішою». Жодних важких розмов про архітектуру даних. Жодної ломки звичної роботи.
Створити систему, яка читає здоров’я в часі, означає взятися за зовсім інше завдання. Треба вибудувати уявлення про пацієнта, що охоплює роки й усіх лікарів, побудувати клінічне мислення, що спирається на напрямок змін, а не на поточне значення, перевірити все в сотнях закладів і переконати лікарні, що виявлення хвороби на два роки раніше варте глибшої інтеграції, ніж плагін для резюме.
Так довше, дорожче, і доводиться вести розмови, до яких більшість команд не готові. Зате лише такий підхід спрямований на справжню клінічну прогалину.
«Чорна скринька» лише погіршує справу
До того ж більшість клінічного ШІ не просто обгортка, а ще й «чорна скринька». Модель поглинає дані й видає результат. Як вона дійшла висновку, лікарка не бачить. Не може з’ясувати, які саме дані його зумовили. Не може застосувати власне судження до проміжних кроків, бо жодних видимих проміжних кроків немає.
Тож на практиці лікарі ставляться до таких висновків так само, як до сотень інших сповіщень електронної картки: з підозрою і з виробленою звичкою відмахуватися. Залученість клініцистів у непрозорих систем стабільно тримається на рівні 10–15 відсотків. Система подає сигнал. Лікар його ігнорує. ШІ працює, але клінічно нічого не змінює.
Системи, яким вдалося досягти залученості клініцистів понад 80 відсотків, мають одну спільну рису: їхні міркування видно. Лікар бачить, на чому ґрунтується оцінка, і може не погодитися з окремими її частинами. Без цього впровадження не відбувається. Я роками спостерігав, як воно не відбувається, перш ніж сам узявся будувати.
Яким може бути інший підхід
Візьмімо пацієнта, у якого за 18 місяців і у двох різних лікарів креатинін щокварталу додавав 0,1. Жодне окреме значення не спричинило тривоги. На кожному прийомі число було «в межах норми». Система, що читає траєкторії, таке помічає. Лікарка отримує сповіщення, де видно тренд, прогнозовану траєкторію і клінічне обґрунтування. Вона переглядає його, погоджується і направляє пацієнта до нефролога на рік раніше, ніж той перетнув би поріг.
Саме такі зміни ми й вчимо Chroneme помічати. Ми перевіряємо систему за попередньо зареєстрованим протоколом і оприлюднимо результати, зокрема й ті, де вона не впоралася.
Той самий інтелект, що помічає повільний дрейф у відділенні інтенсивної терапії, помітить його і в кабінеті сімейного лікаря. Та сама система, що позначає частоту серцевих скорочень, яка тижнями росте, позначить і HbA1c, що росте роками. Архітектура лишається тією самою. Змінюється лише масштаб часу.
П’ятнадцять мільярдів доларів. Сімдесят дозволів. А для пацієнта нічого не змінилося.
Зміниться тоді, коли зміниться інфраструктура. Коли клінічний ШІ читатиме траєкторії, а не одномоментні зрізи. Коли системи показуватимуть свої міркування, а не ховатимуть їх. Коли людина зможе бачити, як її здоров’я змінюється з часом, а не дізнаватися про хворобу заднім числом.
Над цим ми й працюємо в Chroneme.